557c1e7b5a3df-300×225

Касові апарати не на часі – Ігор Кухарчук

Учасники круглого столу, що проходив 10 червня 2015 року в м. Чернівці, намагалися виявити недоліки і переваги застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а простіше, касових апаратів.
На переконання представників податкової інспекції в місті Чернівці потрібно не лише захисти кожного споживача, але й забезпечити належний контроль за готівковим обігом.

Сплативши за товар чи послугу, кожен просто зобов’язаний отримати документ, який підтверджує факт переходу права власності. А в разі потреби за допомогою чеку можна це довести.

Під дію Закону, яким запроваджується використання РРО, у місті Чернівці підпадає майже 2 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності. Ще 2 тисячі нараховується по Чернівецькій області. Із 3-х тисяч підприємців – спрощенців ІІІ групи, які з 1 липня мають застосовувати РРО, тільки 7 встановили касові апарати. Але в цьому і потреби немає, поза як більшість з них використовує безготівкові розрахунки.

За 5 місяців 2015 року податковою міста Чернівці було здійснено 489 реєстраційних операцій, пов’язаних із РРО. Це в 2,2 рази більше, а ніж в 2014 році. Хтось реєстрував новий касовий апарат, комусь потрібно було здійснити перереєстрацію. Податківець стверджувала, що на ціноутворення касові апарати не впливають. Тому, що коли порівняти ціни на один і той самий товар, що реалізується із РРО чи без нього, то суттєвої різниці немає. Але облік повинен бути, оскільки ми обрали європейський вектор розвитку, відтак діяти маємо по європейському.

В Чернівецькій області налічується 12 працівників державної фіскальної служби, які мають право здійснювати податкові перевірки, пов’язані із здійсненням готівкових розрахункових операцій. Тобто, не слід очікувати повальних перевірок після зняття мораторію на перевірки контролюючими органами. Але перевіряти будуть, коли в тому буде потреба.

Думки суб’єктів підприємницької діяльності щодо використання РРО розділилися навпіл. Підприємниця, яка вже 7 років поспіль, здійснює торгівлю із використанням касового апарату, переконувала, що всі повинні мати рівні умови. Не зрозумілим для неї залишалося одне: за що вона сплачує кожного місяця обслуговуючій фірмі по 190 грн., так званої абонентської плати? Усі витрати, пов’язані із утриманням касового апарату у неї задокументовані та акуратно підшиті. Можна прослідкувати як змінювалися умови оплати абонентського обслуговування. Потрібно сплачувати за фактично надані послуги згідно рахунків сервісного центру.

Підприємець ІІ групи, переконував присутніх, що із введенням обов’язку застосування РРО, друга група платників єдиного податку буде знищена як така. Потрібно вести повноцінний облік, а відтак немає змісту залишатися спрощенцем – краще перейти на загальну систему оподаткування, обліку і звітності. Альтернативним варіантом готівковому обігу є пластикові розрахунки.

Представники обслуговуючих фірм намагалися відстоювати свою точку зору. Шість фірм налічується в місті Чернівцях. А оскільки відстань до користувачів коливається від декілька метрів до 200 кілометрів по області, виведено середньостатистичну абонентську плату, що покриває витрати на поїздки в сільські райони Чернівецької області. Таке собі колективне забезпечення транспортних потреб. Касові апарати коштують чимало – від мало бюджетного варіанту вартістю в 3,5 тис. грн. до цілого фіскального реєстратора з комп’ютером в десятки тисяч гривень.

Бізнес з реалізації РРО набирає обертів, оскільки держава цьому сприяє. Є і конструктивні пропозиції від сервісних центрів. Наприклад, відсутність чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування тягне за собою штраф в розмірі 1700 грн. «Не обов’язково опломбовувати касові апарати» – кажуть представники сервісних центрів. В цивілізованих країнах відійшли від цієї практики. Відповідальність за здійснення розрахункових операцій в будь-якому випадку несе суб’єкт підприємницької діяльності. Відтак наявність /відсутність/пошкодження пломб на РРО є додатковим приводом для штрафних санкцій.

Чи справді настільки шляхетна мета із введення РРО? Адже зважаючи на те, що кошти, які сплатять підприємці за касовий апарат (одноразово) та за його обслуговування (щомісячно) не потраплять до бюджету. За бажання можновладців здійснювати тотальний контроль малий бізнес змушений буде сплатити мільйонні суми лише за придбання, встановлення та обслуговування РРО на користь фірм, які можливо є власністю осіб, наближених до діючої влади.

Сьогодні малий бізнес намагається втриматися в цьому статусі, але все більше суб’єктів підприємницької діяльності покидають цю нішу, або ж переходять на загальну систему оподаткування. Спрощена система для малого бізнесу втрачає зміст і привабливість. Малий і середній бізнес, який за останній час, як і населення України, збіднів втричі, не може виконувати забаганки урядовців. Відтак акція протесту, запланована на 17 червня, може стати наступним Майданом – касовим. Касові апарати – не на часі.

/ Новини

Поділитись новиною →

Коментарі

Немає коментарів.

Залишити коментар

Ваша пошта не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Центр "Синергія" | Касові апарати не на часі – Ігор Кухарчук

Касові апарати не на часі – Ігор Кухарчук